І звичайно, як на будь-якому закарпатському фестивалі, різноманіттям вражала кухня. «Усе геніальне – просте. Саме такою є лемківська кухня. На перший погляд, невибаглива і небагата. Але дуже різноманітна й здорова, – розповідає лемкиня пані Марія. – Життя у горах та передгір’ях не давало ані часу, ані можливості віддаватися мистецтву створення вишуканих страв. Лемки займалися переважно рільництвом. У цій щоденній праці зазвичай була занята вся сім’я. Тож в основі щоденного меню – нескладні у приготуванні супи, каші, страви з тіста, молока, сиру, яєць, овочів і фруктів. Однак відома винахідливість лемків допомагала зі звичайних, здавалося би, компонентів – змішуючи, поєднуючи, додаючи, присмачуючи, – готувати дуже добру й поживну їжу».
Головною їжею лемків завжди були страви з борошна, крупи й овочі. Найбільш вживані – картопля, капуста, квасоля та інша городина. Кожна родина готувала на зиму щонайменше діжку рубленої квашеної капусти. Овочі поєднували з кашами. На щодень обов’язково подавали й кисломолочні продукти. М’ясо навіть найзаможніші лемки їли переважно по неділях та на свята. Риба була рідкістю і готувалася, коли її ловили. У пісні дні та під час постів відмовлялися від м’яса, сала, масла, молока та молочних продуктів. Зверталися до грибів та страв із борошна. Традиційні страви, зокрема турянські голубці, дуже нам смакували. Кожна родина має свій секрет їх приготування: з рисом, пшоном, тертою картоплею, кукурудзяним борошном. Але якою б не була начинка, всі вони смачні! Дегустацію провели, підтверджуємо з власного досвіду!
Комментариев нет:
Отправить комментарий