Наш маршрут починається з найбільшої полонини Закарпаття

          І от перша станція нашого маршруту – Полонина Руна (Рівна), найбільша та найзагадковіша полонина Закарпаття. Ви спитаєте, а чим вона така загадкова? Справа в тому, що за радянських часів прохід на полонину був заборонений, тут розміщувалися радіолокаційна станція і військова база.

Зараз військові об`єкти закинуто, і тільки буйні вітри та птахи шугають над полониною. А яке тут повітря! Вдихніть на повні груди – відчуйте яке воно цілюще і чисте!

          Трішки довідкової інформації: Полонина Руна (Рівна) – гірський масив в Українських Карпатах, в межах Перечинського та Великоберезнянського районів Закарпатської області. Масив розташований в західній частині Полонинського хребта, між річками Люта, Шипот і Туриця. Висота до 1482 м (за іншими джерелами – 1479 м). Полонина Руна – це широкий хребет, покритий полонинами і переважно буковими лісами (на схилах).        

        

         Тут також є відоме озеро «Комсомольське», пам’ятна стела партизанам, які десантувалися тут у роки Другої світової війни. Зараз тут розмірено пасуться коні. Їх розводить  ФГ "Полонинське господарство", основна мета якого – це збереження коней гуцульської породи в їхньому природньому ареалі. Якщо ви любите цих красивих тварин і маєте бажання відчути ефект іпотерапії,  то вам можуть запропонувати кінні переходи, ночівлю, смачний бограч.

         Довжина нашого шляху до полонини та назад складе близько 16 км.  Шуруємо пішки відомою бетонкою із села Липовець. Туристи, які йдуть нам на зустріч, кажуть: «Це необхідно зробити кожному, бо піший маршрут – це здоров’я, позитивні емоції, адреналін та приємна втома…».

          Зараз осінь  і полонина вражає чудовими краєвидами, які відкриваються згори. У цей час тут не зустрінеш збирачів ягід:  яфин та чуфез (чорниці та брусниці), які   майже щодня у літній період тут працюють. Екологічно чисті та поживні ягоди охоче купують підприємці та чисельні туристи, так само як  місцеві чаї, до складу яких входять ягоди та лікарські рослини.  І хоча такі заготівельники сировини не мають офіційно місця роботи, але цю професію мешканці сіл Вільшинки, Липовець, Лумшори та інших прилеглих сіл засвоюють змалечку, допомаючи батькам та заробляючи свої перші «кишенькові» гроші.

       Чому саме Полонину Руну ми обрали за першу станцію нашого маршруту? Тому що найвища вершина нашої Перечинщини, з якої маємо можливість побачити майже всі села, гірськи хребти, ріки і зрозуміти, яка краса нас оточує, як багато цікаво попереду і якою змістовною, насиченою враженнями має бути наша подорож в межах проекту «Профікемп». Крім того,  дорога до вершити  була нелегкою і тут, допомаючи один одному, ми розуміємо – що ми команда! Команда злагоджена, енергійна, витривала і ми сміливо рухаємося вперед згідно нашого розробленого маршруту.

         Читайте про нас, підтримуйте нас! Ми розкажемо вам багато цікавого!