Парк Шенборна у туристичному комплексі "Воєводино"

         Команда Feketa`s Children ділиться незабутніми враженнями про парк Шенборна туристичного комплесу «Воєводино». Колись родина проживала у замку Берегвар. Парк Шенборна являв собою перлину європейського паркового мистецтва і був створений біля палацу. В центрі парку знаходилось штучно створене озеро.

Наші історичні дослідження: Шенборн (нім. Schönborn) – аристократична німецько-австрійська династія X ст., князі баварської землі, яка нараховує кілька високопоставлених осіб римо-католицького духовенства. Шенборни були великими землевласниками на території Закарпаття. Фрідріх Карл Шенборн склав план заселення гірських сіл німецькими колоністами, які могли би вплинути на місцеве населення своїм прикладом господарювання. Граф, побачивши, що на одержаних карпатських землях мало трудового люду, особливо ремісників, виноробів, технічного персоналу, переселяє в Мукачево багато родин-колоністів. У 18 столітті в Закарпатті було побудовано багато промислових об’єктів: паперова та  цегельно-черепичні фабрики. В домінії запрацювали дві паленчарні (гуральні), парові млини, понад 80 водяних млинів. В Грабівниці діяла фабрика по виготовленню скла і пляшок, у Сваляві – завод мінеральних вод, в Мукачеві – тютюнова фабрика. Були закладені виноградники і виготовлялося вино, яке експортувалося аж до Відня.

         В сучасному парку Шенборна ви також зможете прогулятися широкими алеями, помилуватися водною гладдю озера, пройтися усіма 12 містками, які символізують 12 знаків Зодіаку, подивитися в Кельтському саду календар друїдів і відвідати діючий водяний млин.    Парк було відтворено в 2013 році до 285-ї річниці передачі імператором Австро-Угорської Імперії закарпатських земель в дар роду Шенборнів. В процесі створення парку бралиучасть скульптори, митці та реставратори.

         

Осінні чудові барви, листопад – все це заворожує і захоплює подих. Ми радо фотографувалися біля пам’ятника Францу Йосипу і його дружині Сісі.

Цікаві факти:  Зокрема, що він  правив 68 років (!). Старожили нині про цей період кажуть «а, то було ще за Ференца Йовжки». В ході австрійської революції 1848 року його дядько зрікся престолу, батько відмовився від права спадщини, а 18-річний Франц Йозеф опинився на чолі багатонаціональної монархії Габсбургів. А ще про те, що 68 років на прийомі у нього побувало 100 тисяч чоловік. Любив полювання, був «жайворонком».

У  квітні 1854 року цісар Франц Йосиф І в Августинському костелі у Відні уклав шлюб із своєю кузиною (донькою сестри своєї матері) 17-річною Єлизаветою Амалією Євгенією (Сіссі) з баварського королівського роду Віттельсбахів. На той час родичання Габсбурґів з баварськими Віттельсбахами стало традиційним. Але крім династичних традицій молодят поєднала любов з першого погляду, адже дівчина була дуже гарною. Народилася Сіссі у 1837 році в Мюнхені, в сім'ї герцога Баварського Максиміліана. Вона була копією свого батька і не тільки зовні, а й за характером. Сісі обожнювала подорожі, захоплювалася верховою їздою, тонко відчувала і любила природу. На неї покладали великі надії і чоловік, і його сім'я, і сім'я Сісі, і молода жінка усіма силами намагалася виправдати їх очікування. Вона беззаперечно виконувала обов'язки першої леді імперії: була присутня на незліченних прийомах і церемоніях і, звичайно, витримувала нескінченні інтриги придворних дам.