Частина 4. Приватна садиба «Турянський двір». Професія «Бармен»

Капітан команди – Надія Скубенич зацікавилася професією бармена. Ще б пак! Комфортні умови праці,  гарний зовнішній вигляд і головне – спілкування з цікавими людьми, клієнтами закладу. До речі, серед них, по секрету, бувають відомі люди…

         Ми дослідили,  що професія бармена зародилася в Америці за часів “золотої лихоманки”. Тоді в торгових лавках в поселеннях продавалося відразу все. Господарі, щоб збільшити товарообіг, стали тут же пропонувати і випивку. Потім приміщення магазина перегородив бар’єр, що розділив “торгову зону” і “місце для відпочинку”, яке стало називатися баром (бар’єр по-англійськи bar). Тоді ж з’явилися і перші “бармени”, у буквальному перекладі, “люди за стійкою”. Коктейлі в їх сучасному вигляді теж прийшли до нас з Америки. А в 1862 році вийшла “Біблія бармена” – перша книга, що містить відомості про напої, рецептуру коктейлів і професійний кодекс бармена.

«Що має вміти бармен?» – запитала Надія . «Він – лице закладу. Він вітає, інформує, дає поради споживачам, приймає і виконує їх замовлення. Робота бармена передбачає уміння обслуговувати споживачів: пропонувати, показувати, реалізовувати готові до споживання безалкогольні, слабоалкогольні напої, кондитерські вироби, закуски, страви. Готувати обмежений асортимент алкогольних та безалкогольних напоїв, змішаних напоїв, холодних і гарячих страв, закусок.  І, наголошую, залишатися при цьому доброзичливим та ввічливим. Презентабельна зовнішність, володіння бездоганними манерами, енергійність – це однозначно великий плюс для бармена, адже він працює у сфері послуг», – ділилася секретами бармен закладу.

         Романна запросила нас продовжити наше знайомство і  запропонувала можливість проведення екскурсій, які вони пропонують своїм гостям:

• Водоспад «Воєводино» – один з найкрасивіших водоспадів Закарпаття, гідрологічний пам'ятник, розташований у важкодоступному місці на територіі державного заказника;
• Форелеве господарство «Шипіт», 6-10 км;

• Подорож до полонини Рівна.

         Ми висловлюємо щиру вдячність нашому гіду Романні, а також власнику садиби Петру Володимировичу Горзову за виявлену гостинність, за можливість дослідити такий цікавий туристичний об’єкт. Ми не кажемо «Прощавайте!», а з надією говоримо: «До нових зустрічей!». Бажаємо закладу успішного розвитку і, можливо, колись років через 5-10 ми захочемо тут працювати!